Ось що ми знайшли
«Це була квартира, де я жив та працював, щось на зразок майстерні. Там майже не було меблів, знизу мешкали гарні сусіди, тож у квартирі можна було робити все, що завгодно.
Доктор філософських наук.
«Спілкування та ігри проходять, в основному, дуже дружньо. Більшість гравців – інтелектуали, не переходять на особистості. Бувають молоді складні хлопці, але це, напевно, юнацький максималізм.
Історик за освітою, доктор соціологічних наук, завідував кафедрою філософії та соціології Луганського національного університету ім. Т. Шевченка. Оглядач видання «ОстроВ».
«У 2004 – 2005 роках активно функціонував клуб “Болгарка”. Це місце, де проводилося все підряд. Клуб називався також “200/30”.
Письменник, драматург, мешкає в Луганську. Голова «спілки письменників ЛНР» та Член Спілки письменників Росії. Автор дискусійних українофобських книг.
Філософ, релігієзнавець, літературознавець.
«Один будинок культури був завжди в центрі уваги – це ПК Залізничників або в народі “Желєзка”, який інфраструктурно належав до Заводу Жовтневої революції.
Фотохудожник, мистецтвознавець, викладач Академії культури та мистецтв, заступник директора художнього відділення Луганського обласного коледжу культури та мистецтв.
«Важливі місця епохи до інтернету – музичні крамниці «Пик» і «Мелодия». У цих двох магазинах продавали компакт-диски у великому асортименті (часом нечуваному для інших міст України).