Поетеса Олена Заславська

Луганська поетеса, письменниця, журналіст, суспільний діяч. Член реввійськради Літературного угруповання «СТАН» до весни 2014 года. У зв'язку з неприйняттям промайданної позиції угруповання під час Євромайдану вийшла зі складу угруповання. Працювала журналістом на місцевому телебаченні, в газетах та інтернет виданнях.

Зараз працює редактором газети «Камертон» Луганської державної академії культури та мистецтв ім. Михайла Матусовського.

Поетичні книжки: «Эпоха моей любви», «Мамині сльози», «Инстинкт свободы», «Бдыщь-мен и Ко»,  «Год войны», що видавалися видавництвами  Луганська та Канева, а також  дитяча книга прози «Необыкновенные приключения Чемоданте, Чи-Беретты и Пончика» (ДЕТГИЗ, Санкт-Петербург).

Активно брала участь як у луганському літературному житті, так і у всеукраїнському (зокрема, фіналістка Всеукраїнського слему «ZEX» (Харків, 2006),  «Оберслему» (Харків, 2007), Головного Київського слему  (Київ, 2008).

Заславська представляла Схід України на читаннях Literaturwerkstatt в Берліні в 2009 році, на Лейпцизькому книжковому ярмарку в 2012 році та на поетичному фестивалі в Берліні в 2014 та 2016 роках. А на «Debates on Europe 2015» у Харкові  представляла Луганську Народну Республіку.

«Коли зникає кордон між буденністю і мистецтвом, то починається життя. Бо через практику мистецького творення можна розкрити свій досвід пізнання. Так, поет перш за все є людиною, що бачить і відчуває втілене слово навколо себе через себе. А дії розкривають прагнення, ніби пускаючи стрілу в майбутнє. І через поезію я відкриваю в авторі той таємний пошук, котрий виростає в римовані відношення слів. Після такого відкриття, більше не існує ілюзорних перешкод і хибних висновків», –  художник  Анастасія Лелюк про Олену Заславську.

«Те, що вона пише, нагадує серцебиття. Не даремно вона постійно згадує про серце, яке “б'ється, ніби йо-йо на тонкій аорті”. Ритміка цієї книги відтворює збите дихання при короткій розмові, або рвані фрази спілкування через скайп, або короткі речення вуличних листівок, що наговорюються через захлинання й крик, через мовчання і шепіт. Ця поезія дивовижним чином поєднує луганську локальність із відкритістю, котру надає мережа. І досягається це за допомогою якихось простих і ненадійних, на перший погляд, речей - любові, ненависті, легень і власного серця, про яке вона ніколи не забуває», –  поет Сергій Жадан про книгу «Бдыщь-мен и Ко».

Персональний сайт Олени Заславської: zaslavskaja.com

Фото Інги Теліканової.